Огляд туру

  • Місто відправленням. Житомир
  • Тривалість 2 дн. 1 нч.

Опис туру

Кам'янець - Подільський

Гончарна вежа

Гончарна вежа стоїть на скелястому узбережжі річки Смотрич у місті Кам'янці-Подільському. Прямуючи в Старе місто, вежу просто неможливо не помітити, бо вона розташована на самій вершині Смотрицького каньйону. Споруда є історичною пам'яткою архітектури 16 століття. Вежа довгий час була в складі комплексу Польських воріт. Однак на цей час вона перебуває в приватній власності, тому закрита для відвідування.

Музей мініатюр "Замки України"

Музей мініатюр "Замки України" представляє мініатюрні моделі 21 найвідоміших архітектурних пам'яток України, серед яких середньовічні фортеці та аристократичні палаци, розташовані у різних регіонах України. Музей просто неба дає можливість ознайомитися відразу з усіма замками, дізнатися подробиці їхньої історії, цікаві факти, таємниці та легенди, а також оцінити роботу київських майстрів, які з точністю передали найдрібніші деталі споруд. Музей мініатюр "Замки України" чудове місце для сімейного відпочинку та для проведення часу з друзями.

Казематна вежа

Одним з найбільш загадкових місць Кам'янець-Подільського стала тюремна вежа. Краєзнавці та історики не приходять до спільної думки про призначення цієї споруди. За найфантастичнішої версії, яка належить Олені Пламеницької, тюремну вежу побудував Станіслав Завадський - учень талановитого архітектора і коменданта міста Яна де Вітте.

Є припущення, що це єдина в Україні санітарно-технічна споруда 18 століття. Сьогодні в тюремні вежі зрідка проводять мистецькі акції та виставки. Також тут розміщується:

- експозиція «Історія фортифікацій 15-19 століть» з трьома макетами укріплень;

- зразками холодної та вогнепальної зброї;

- копіями старовинних планів, гравюр, літографій, креслень, схем і іншого.

У прибудові представлена ​​колекція подільських курильних трубок 17-18 століть.

Кам'янець-Подільська фортеця

Кам'янець-Подільська фортеця — фортеця у місті Кам'янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1925 pp.). Фортеця є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «7 чудес України».

Усі укріплення Кам'янця поділяються на дві категорії — замок і міські фортифікації. Сам замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами та нового замку з земляними валами та ровами. Фортеця була збудована до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам'яними та мали кам'яні кронштейни й верхи. Сучасні дахи башт були прилаштовані, ймовірно, за часів російської окупації.

Хотин

Хотинська фортеця

Хотин - місто в Чернівецькій області, що розташоване на березі Дністра. До найближчої залізничної станції Кам'янець - Подільський - 20 км, до обласного центру Чернівці - 65 км. Населення міста - 10 тис. осіб. Нині Хотин є одним з найважливіших культурних і туристичних центрів Буковини.

Місто має давню й багату історію, воно споконвіку було бажаним місцем для проживання. Як встановили науковці, сама назва міста - Хотин - означає «бажаний», «жаданий». В Добу Середньовіччя Хотин славився  на всю Європу своїми ринками та ярмарками. 

Місто завжди відігравало стратегічно важливу роль в міжнародній транзитній торгівлі. Бувши на прикордонні різних держав, Хотин часто переходив із рук в руки. З містом пов'язана доля багатьох відомих постатей серед яких: молдавські господарі, українські гетьмани й кошові отамани, польські королі, російські та турецькі полководці, релігійні й культурні діячі, поети, вчені, мандрівники. Протягом багатьох століть Хотин був ареною численних військових конфліктів і визначних битв світових імперій. У XVII ст. тут відбулись Хотинська війна 1621 року і Хотинська битва 1673 року. У XVIII ст.  край став полем битв чотирьох російсько - турецьких війн. Перлиною міста є всесвітньовідома Хотинська фортеця - це пам'ятка історії, культури та архітектури XIII-XIX ст. Фортеця являє собою спільну, неоціненну спадщину для багатьох народів. ЇЇ стіни не раз ставали свідками багатьох війн, вони бачили перемоги та поразки, піднесення і занепад імперій.

Хотинська фортеця здавна привертала увагу дослідників, мандрівників і простих любителів старовини. Попри світлі періоди, фортеця не раз переживала періоди занепаду і забуття. В радянський період її досліджував відомий археолог Б.О. Тимощук, тут проходили практику студенти вищих навчальних закладів. Саме в цей час Хотинська фортеця стає місцем зйомок таких відомих фільмів: «Захар Беркут», «Русалонька», «Стріли  Робінгуда», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Ясса» та багато інших. Взявши до уваги давню історію і багаті традиції міста, 12 жовтня 2000 року постановою Кабінету Міністрів України було створено Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».

Чернівці

Чернівці - це місто, яке приваблює своєю архітектурою, культурними подіями та неповторною атмосферою. Вулички міста вкриті бруківкою, а будинки вражають своєю старовинною красою. Одним з символів міста є Чернівецький національний університет, який розташований у величезному будинку з вежами та баштами.
Крім того, у Чернівцях часто проводяться різноманітні культурні заходи, такі як фестивалі, концерти та виставки. Місто славиться своєю творчою атмосферою, завдяки якій тут завжди можна знайти щось цікаве та незвичайне.

 

Чернівецький університет

Архітектурною перлиною Чернівців по праву вважається колишня Резиденція православних митрополитів Буковини та Далмації. Нині це корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та заодно найпопулярніше місце для фотосесій серед буковинських молодят.

Варто зазначити, що спеціально для цього технологічно складного (на той час) будівництва у Чернівцях організували роботу двох цегельних заводів і запрошували найкращих майстрів своєї справи з різних куточків Австро-Угорщини.

З вишуканим смаком були оздоблені інтер’єри двоповерхового палацу митрополита. В центрі будівлі на другому поверсі була розташована Синодальна зала (Мармурова зала), прикрашена аркадою та живописом. Але від тої величі майже нічого не залишилося, адже наприкінці Другої світової війни центральну частину ансамблю спалили. У правому крилі – знищені покої митрополита, бібліотека (Блакитна зала), домашня церква та трапезна. Крім того, були повністю втрачені декорації стін і стелі Синодального залу. Проте збереглися автентичні інтер’єри Жовтої, Зеленої та Червоної зал, стелі яких прикрашені артесонадо.

За більш ніж 130 років свого існування будівлі не втратили свого чару. З 28 червня 2011 року Резиденція внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Додаткова інформація

Пам’ятка туристу:

  • У випадку подорожчання цін на паливо, ціна на проїзд також може змінюватися!
  • Всі часові рамки вказані орієнтовно та можуть змінюватись в залежності від погодних умов
  • Туристичний оператор не несе відповідальності за можливі затримки в дорозі та погодні умови.Туристичний оператор має право висадити туристів в стані алкогольного сп'яніння, які ведуть себе неадекватно, і надалі не надавати їм послуги без повернення коштів.
  • Для вдалого відпочинку радимо взяти з собою одяг по погоді, документ що засвідчує особу та обов’язково гарний настрій.
  • Під час руху автобуса вставати та ходити по автобусу - ЗАБОРОНЕНО!
  • Детальна Памятка Туристу

Meeting Point

Схожі тури

Колективні тури

Нові легенди Львова

Тривалість: 2 дн. 1 нч.

Львів — це місто з унікальною історією та атмосферою, яке поєднує середньовічну...

₴ 3 700
Колективні тури

«Дівочий вікенд: півонії, замки та Чернівецький шарм»

Тривалість: 2 дн. 1 нч.

Кам’янець-Подільський Кам’янець-Подільський — місто з неповторним духом середньовіччя та унікальною фортифікаційною системою,...

₴ 3 700
Виїзд на 1 день

Вінниця

Тривалість: 1 дн.

Вінницькі мури Вінницькі Мури – це цілий комплекс оборонних і монастирських споруд,...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  Your rating was

Color Switcher